Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 1 "Ромашка" Синельниківської міської ради

 





Лікар радить, консультує, інформує

 
 
 
                                  ОБережно :  Гепатит   А   !
 
 
         Гепатит А (хвороба Боткіна, інфекційний гепатит)— гостра інфекційна хвороба з переважним ураженням травного тракту, особливо печінки.
 
 
         Гепатит А викликається вірусом гепатиту А, що потрапляє до організму з їжею або водою. Збудник міститься в крові та виділеннях хворого. Отже, ведучий механізм зараження гепатитом А - фекально-оральний, реалізований через водяний, харчовий і контактно-побутовий шляхи передачі.
         Захворювання починається повільно. У початковому періоді гепатиту А хворий відчуває загальну кволість, відсутність апетиту, нудоту, помірно підвищується температура тіла. На 5—7-й день додається жовтяниця, печінка й селезінка збільшуються. Звичайно гепатит А закінчується видужанням, але у разі невідповідного лікування може давати тяжкі ускладнення (атрофія печінки, печінкова кома).
           Хворий гепатитом А обов'язково має бути госпіталізований.
           Профілактика гепатиту А полягає у дотриманні загальносанітарних заходів.
         Лікування гепатиту А — проводиться в стаціонарі, загальноукріплююче, переважно вуглеводна дієта з високим вмістом вітамінів.
         Після видужання особи, що хворіли на гепатит А, підлягають диспансерному нагляду протягом деякого терміну (від 6 місяців до 1 року).
         Кров людини, яка перехворіла на гепатит А, не можна переливати іншим людям, оскільки вірус залишається в організмі назавжди.
         Хвороба дуже небезпечна, бо призводить до загибелі печінкових клітин і порушення всіх функцій печінки.
 
 
 
 Заходи щодо попередження захворювання  на    гепатит   А :
 
  Завжди у всьому додержуйтесь чистоти .
 Обов'язково мийте руки перед приготуванням їжі, прийомом їжі та після користування туалетом.
 Використовуйте тільки кип'ячу воду, яка кип'ятилася не меншеяк 5 хвилин.
 Вживайте в їжу тільки перекип'ячене молоко!
 Овочі і фрукти мити обов'язково кип'ячою водою з допомогою щітки.
 
 

                                Синельниківська міжрайонна  

                            санітарно-епідеміологічна станція 

 

 
 
                               Пильнуйте: Жовтуха!
 
        У місті Синельникове відзначаються підвищені рівні захворюваності на вірусний гепатит А. Хворіють дорослі і діти.
 
           Головний   шлях   передачі   збудника  -   вода, яка забруднена вірусом.
            
            Але це не єдиний шлях. Гепатит може передаватися також через забруднені харчові продукти, брудні руки, предмети вжитку.
            У зв'язку з цим санітарно-епідеміологічна станція радить дотримуватись таких запобіжних заходів:
    Вживати тільки кип'ячену питну воду.Питну воду кип'ятити не менше 5 хвилин.
Посуд   після   миття   обов'язково   ошпарювати окропом.
Неухильно   дотримуватися   правил   особистої гігієни: мити руки перед вживанням їжі,  після відвідування туалету.
При купанні дітей не дозволяти їм пити воду.
Мити та ошпарювати окропом дитячі іграшки.
Утриматися від приготування їжі з продуктів, які не пройшли термічної обробки.
Не дозволяти дітям пити сиру воду в дитсадках, в школах, місцях масового відпочинку.
Ошпарювати  окропом  овочі та  фрукти перед вживанням.
     За перших ознак хвороби, схожих на респіраторні вірусні інфекції, а також при нудоті, відсутності апетиту,  болях у печінці та правому підреберї  негайно звертайтеся до лікаря!
 
 
 
 
                                                    

                                                       Ліки від нежитю

 
            Нежить —симптом надзвичайно великої кількості хвороб. І напевне,
з-поміж читачів не знайдеться нікого, хто б жодного разу не відчував нежитю на собі.Фізіологічна основа нежитю — збільшене вироблення оболонками но-сових ходів слизу. Причини названого «збільшеного вироблення» можуть бути дуже різними — інфекції (вірусні та бактеріальні), алергія (на будь-що), постій-но  збільшений уміст пилу  у вдиханому повітрі.
          До речі, шмигання носом — не завжди хвороба. Так, наприклад, будь-який активний плач і пов'язане з ним підвищене утворення сліз неодмінно при-зводить до необхідності терміново скористатися носовою хустинкою — «зайві» сльози викидаються у порожнину носа через так званий носовослізний канал.
          Найчастішою причиною нежитю є гострі респіраторні вірусні інфекції. Надлишковий слиз, що отримав назву «соплі», насправді є одним із способів бо-ротьби організму з вірусом. Справа в тому, що в слизові у великій кількості міс-тяться особливі речовини, що нейтралізують віруси.Зовсім інше питання поля-
гає в тому, що ці речовини можуть успішно діяти лише тоді, коли слиз має су-воро визначену консистенцію — коли не густий. Якщо ж слиз висихає, на-приклад, у кімнаті тепло і сухо, або у пацієнта висока температура — користі від такого слизу жодної, навпаки,— висохлий чи просто густий слиз є рідиною, багатою на білок, в якій дуже зручно розмножуватися бактеріям. І цей перехід вірусної інфекції у вірусно-бактеріальну нескладно помітити за зміненим кольо-ром виділень — вони набувають зелену-ватого чи жовтувато-зеленуватого ко-льору.
      Таким чином, якщо причина нежитю — віруси, то слід зробити однознач-ний висновок: ліків від нежитю немає і бути не може. Слиз при вірусній інфекції потрібен, адже він, як ми вже зрозуміли, нейтралізує віруси. Завдання — збе-регти оптимальну в'язкість слизу — багато пити, дихати прохолодним чистим і не сухим повітрям (мити підлогу, провітрювати, використовувати зволожувачі). Для запобігання висихання слизу можна використовувати і лікарські препарати — піносол, ектерицид, звичайний  фізіологічний розчин (орієнтовно 1 чайна ложка солі на 1 літр перевареної води). Останні два препарати — не шкоду-вати — по половині піпетки в кожну ніздрю щогодини.
            Наступна, і за частотою й за актуальністю причина нежитю — алергія. Що конкретно спричинило алергічний нежить принципового значення для по-дальших дій не має (пральний порошок, свійські тварини, щось цвіте, щось пах-не тощо). Головне — спробувати негайно усунути ймовірне джерело алергії. Якщо це неможливо — тоді доведеться використовувати лікарські препарати.
        Принциповий факт полягає в тому, що ефективні засоби від нежитю справді існують, тому усунути нежить, принаймні, тимчасово, можна. Є ціла низка лікарських препаратів, які отримали назву «судинозвужувальні засоби для місцевого застосування». Закапування чи інгаляція цих препаратів у носові ходи швидко сприяє звуженню судин слизової оболонки носа. Як наслідок, зменшується, по-перше, набряк слизової оболонки носа і, по-друге, кількість слизу, про-дукованого клітинами цієї слизової оболонки. Результат швидкий і конкретний — відновлюється носове дихання і соплі більше «не біжать».
          Приклади судино-звужувальних препаратів: нафтизин, санорин, галазолін, ксилометазолін, назол, тизин,                                                        отривін, леконіл, африн, адріаном та ін. (ще можна написати десятків два найменувань). У цілому механізми дії та побічні ефекти дуже схожі. Відмінності — у силі та тривалості лікувального впливу. Використання судинозвужувальних пре-паратів вимагає певних знань, якими ми зараз і поділимося.
      При використанні будь-яких судинозвужувальних препаратів доволі швидко розвивається звикання, яке вимагає збільшення доз і частішого використання. Наслідок — розвиток побічних ефектів, пов'язаних із тим,   що  майже всім лі-кам більшою чи меншою мірою    властивий не лише місцевий вплив   на  судини слизової оболонки носа, але й загальним — на судини всього організму.
   2. При дотриманні правил прийому — не перебільшуються рекомендовані дози, загальна тривалість використання становить не більше ніж 7 днів — побічні явища трапляються рідко.
  3.  Побічні явища бувають місцевими та загальними. Місцеві — набряк слизо-вої оболонки носа, печія, чхання, кольки у носі, сухість у роті. Загальні — сер-цебиття, порушення серцевого ритму, розлади сну, запаморочення, підви-щення артеріального тиску, порушення зору,блювота, депресія... (без ко-ментарів).

  4.  Використовуючи судинозвужувальні препарати у дітей, пам'ятайте про те, що:

     а) існують спеціальні дитячі форми, які відрізняються від дорослих меншою концентрацією активної речовини у розчині (нафтизин для дітей, галазолін для дітей);
      б) більшість судинозвужувальних препаратів для дітей, особливо для дітей до двох років, протипоказані (радьтеся з лікарем, принаймні, читайте інструк-ції).
      Тема цієї статті — «ліки від нежитю» — цілком може бути вичерпана саме переліком судинозвужувальних препаратів. Аж надто швидкий і конкрет-ний ефект - нежить є — закапали в ніс нафтизин чи «пшикнули» назол — не-житю немає. Але ж причини нежитю залишаються!
         Із цієї точки зору, вплив не на наслідок (тобто на симптом хвороби — нежить), а на причину хвороби, наприклад, на вираженість алергічних реак-цій, також може бути розцінений як лікування нежитю. І в цьому аспекті й глюконат кальцію, й антигістамінні засоби - теж ліки від нежитю. А ще можна розріджувати густий слиз - адже всім добре відомі відхаркувальні засоби (аце-тилцистеїн, карбоцистеїн, амброксол) діють не лише на рівні бронхів, але й на рівні носа.
 Є протиалергійні засоби місцевого застосування — їх використовують при се-зонному чи цілорічному алергічному риніті (риніт — запалення слизової обо-лонки носа, тобто це і є нежить). Приклади — алергодил, кромогексал, кро-моглін. Виражену місцеву протинабрякову та про-тизапальну дію виявляють препарати, які містять глюкокортикоїдні гормони,— наприклад, беконазе, на-закорт, фліксоназе.
             Є комплексні ліки, які містять від-разу кілька активних компонентів. Так дозований аерозоль зі складною назвою ринофлуїмуцил містить судино-звужу-вальний компонент та ацетилцистеїн, що розріджує густий слиз; препа-рат бетадрин містить антибактеріальний, антиалергійний та судинозвужуваль-ний компоненти.
            Перелік препаратів можна про-довжувати ще дуже довго, але розібра-тися в тому, що саме потрібно вам, зможе лише кваліфікований лікар. Таку значну кількість назв ліків ми навели лише для того, щоб переконати читача у значних можливостях сучасної медицини.
     Основних же висновків із нашої статті можна зробити два.
   Перший полягає в тому, що лікування нежитю не таке просте, як може ви-датися на перший погляд, оскільки хворий суб'єкт із флакончиком нафтизину в трим-тячій руці дивовижно нагадує страуса, який засунув голову у пісок і не розуміє діалектичного взаємозв'язку причини та наслідку.
     Другий висновок не менш важливий — кращими «ліками» від нежитю є лікар, який, на відміну від страуса, розуміє та усвідомлює діалектичний взаємозв'язок причини (конкретної хвороби — алергічної, інфекційної) та наслідку (тільки симптом — нежить).
 
 При застуді дитині потрібно пити більше, ніж зазвичай. Рідина сприяє вимиванню токсинів з організму, отже, одужання  настає значно швидше.
 
 
 

                                          Ліки «від кашлю»

 
           Словосполучення «від кашлю» ми не даремно взяли у лапки, оскільки ви-раз цей для лікаря означає приблизно те саме і зву-чить так само смішно, як ліки «від голови» або, наприклад, «від поносу». Жоден лікар, який себе пова-жає, не зможе призначити ліки від кашлю, не бачачи хворого і не уявляючи, про який кашель і про яку хворобу йдеться.
          Нерішучість «малограмотних» лікарів успішно долають сміливі й особ-ливо грамотні працівники аптек. Художні таблички з написом «від кашлю» прикрашають вітрини, що заставлені найрізноманітнішими засобами — крап-лями, сиро-пами, зборами трав тощо. На прохання дати що-небудь «від каш-лю» завжди реагують доброзичливо — і вибір багатий, і упаковка на будь-який смак, і ціни на будь-який гаманець — тож без покупки не залишитеся.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Ураховуючи той факт, що з приводу каш-лю люди не  завжди  звертаються до лікарів (це дуже-дуже м'яко висловлюючись), а ліки, тим не менше, купують, дозволимо собі деякі настанови, мета яких — зменшити кількість  припущених поми-лок.     
       Отож, дихальні шляхи будь-якої людини — і хворої, і здорової — постійно виробляють слиз. Особливо значну кількість слизу (його називають мокротинням)  утво-рюють слизові оболонки бронхів. Надлишок мокротиння видаляється за допомогою кашлю. Будь-яке подразнення внутрішньої поверхні бронхів, шляхами, а з'явитися при різних захворюваннях центральної нервової системи, коли порушується робота особли-вого кашльового центру у головному мозку.
        Нескладно зробити висновок про те, що кашель може бути симптомом найрізноманітніших захворювань. Наприклад:
  -  вірусні та бактеріальні інфекції дихальних шляхів (ГРЗ, бронхіти, пневмонії, ларингіти, туберкульоз та ін);
- алергічні та інфекційно-алергічні захворювання (наприклад, бронхіальна аст-ма);
- пухлини, що уражають будь-які відділи дихальних шляхів;хімічне подразнення бронхів, наприклад, надихалися фарбою чи бензином;відома дитяча інфекційна хвороба — коклюш, яка передусім виявляється нападоподібним ка-лем.          
      Перелік можна продовжувати ще дуже довго, пригадати, наприклад, про те, що будь-яке серйозне захворювання серця спричиняє застій крові у леге-нях, збільшення утворення мокротиння і, відповідно, кашель. Але висновок не-складно зробити вже зараз — ліків від кашлю просто не існує.
      Не кашель необхідно лікувати, а з'ясувати причину його виникнення і впливати безпосередньо на джерело неприємностей — тут, шановні читачі, вам аптекарі не допоможуть.Але при всій актуальності та важливості грамот-ного усунення першопричини хвороби слід визнати, що кашель сам по собі — справа доволі неприємна, позбавитися від нього дуже хочеться кожному, будь-яким способом і якомога швидше. Принципові основи боротьби з кашлем полягають ут ому, що наявні лікарські препарати дозволяють впливати і на каш-льовий центр, і на слизову оболонку бронхів, і безпосередньо на мокротиння.
      Слід відзначити, що самолікування протикашльовими препаратами може виявитися надзвичайно небезпечним. Адже кашель — це не просто неприємний симптом,  це  один із найважливіших способів ор-ганізму очистити легені. Нейтралізуючи  або  пригнічуючи кашель,  не-складно досягтии скупчення  у легенях мокротиння, що, в свою чергу, з високим рівнем вірогідності  може спричинити бронхіт або пневмо-нію , порушення вентиляції  легенів т а інші неприємності.
         Якщо ми зауважили, що кашель організму потрібен, логіка повноцінного лікування, нехай навіть самолікування, полягає не в тому, щоб припинити кашля-ти, а втому, щоб кашель полегшити, зробити його ефективнішим. Досягти цього можна, впливаючи на мокротиння, адже чим густіше мокротиння, тим важче його відкашлювати. Ще один спосіб полегшення кашлю — поліпшити роботу слизової оболонки бронхів.
        Лікарські препарати, які зменшують в'язкість мокротиння і поліпшують функціонування слизових оболонок дихальних шляхів, отримали назву відхаркуваль-них засобів.
        Відхаркувальні засоби найчастіше застосовуються всередину у вигляді крапель, таблеток, сиропів, деякі ліки випускаються у формі свічок, інші призначені для інгаляцій, при тяжких захворюваннях є можливість внутрішньо-м'язових та внутрішньовенних введень.
          Усі відхаркувальні засоби можуть бути розподілені на дві великі групи — препарати, умовно кажучи, природні, — на основі лікарських рослин, і хімічні — прості й дешеві, дуже складні, дещо дорожчі та дорогі. Зрозуміло, що є і комбіновані препарати, що містять представників обох груп. До лікарських засобів рослинного походження, що мають відхаркувальні властивості, належать корені алтею, солодки, істода, трави термопсису, фіалки, чебрецю, листя подорожника та підбілу, плоди анісу, кореневища синюхи та дев'ятисилу, бруньки соснові та ще багато інших.
       Крім названого, у будь-якій аптеці вам запропонують ефективні, нешкідливі і, м'яко кажучи, не особливо дешеві препарати на основі лікарських рослин — бронхікум, евкабал, «Доктор МОМ», геделікс. З урахуванням «недешевості», нескладно здогадатися, що засоби ці імпортні, хоча слід зауважити, що рослини, які містяться у цих препаратах, ростуть у нашій країні, причому до Червоної книги вони не занесені.Наступний перелік ліків я б назвав «дешевою хімією». Слово «дешева» зовсім не означає неефективна. Навпаки, воно свідчить про до-ступність цих засобів найширшому колу наших не дуже багатих співвітчизників. Наведемо кілька назв: калію та натрію йодид, калію бромід,. 
 натрію бензоат, амонію хлорид, натрію гідрокарбонат, терпінгідратів  та ін.
      Комбінуючи ці препарати з ліками рослинного походження, отримують на-справді народні, недорогі та ефективні засоби. Нашатирно-анісові краплі (аніс + амонію хлорид), відомі «таблетки від кашлю» — трава термопсису + натрію гідрокарбо-нат, пертусин (екстракт чебрецю + калію бромід та ін.) тощо.
    Із-поміж сучасних відхаркувальних засобів особливе місце посідають препа-рати, які чинять так званий муколітичний вплив. Вони можуть швидко розрід-жувати мокротиння, відновлювати слизові оболонки бронхів, відновлювати порушену еластичність легенів. Таких препаратів небагато, хоча комерційних є безліч: бромгексин (флегамін, сольвін, бізовол), ацетилцистеїн (АЦЦ, флуїмуцил, мукобене), карбоцистен (естивал, бронкоклар, мукосол, амброксол (амбробене, лазолван).
      Отже, здійснивши оглядовий аналіз ліків «від кашлю», дозволимо собі зробити загальні рекомендації.
  1.  Загальновідомо, але повторюємо ще раз: не займайтеся самолікуван-ням! Не кашель потрібно лікувати, а конкретну хворобу, одним із сим-птомів якої є кашель!
  2.  Аптека взагалі, і працівник аптеки зокрема, не є тим місцем і тією фізич-ною особою, якій належить рекомендувати ліки від кашлю.
  3.    Пам'ятайте, що ефективний вплив на мокротиння навіть найсучас-нішими препаратами неможливий без виконання двох обов'язкових умов: режиму чистого прохолодного повітря і достатньої кількості ви-питої рідини.
  4.    Ніколи і за жодних обставин не використовуйте самостійно препарати, які пригнічують кашель, їх використання має суворі показання, і без огляду лікаря, без ретельного вислуховування легень, без уточнення діагнозу можна зашкодити доволі серйозно.
  5.     При застудах, бронхітах і різноманітних ГРЗ використання відхарку-вальних засобів рослинного походження майже завжди нешкідливе й ефективне.
  6.    Результативність використовуваних рослинних препаратів може суттєво підвищуватися при їх поєднанні із сучасними муколітичними засобами (бромгексин, амброксол та ін.). Незважаючи на мінімум ускладнень та протипоказань, порада лікаря, і щодо вибору конкретного препарату, і щодо дози, і щодо тривалості застосування, може виявитися зовсім не зайвою.
  7.   Не забувайте про підтримку вітчизняного виробника. Повірте, що груд-ний збір чи, наприклад, пертусин, не менш ефективні, ніж заморська «мікстура від кашлю з подорожником» великого лікаря Тайсса, а київсь-кий амброксол не гірший за німецький лазолван із триразовою різницею у ціні.   
                                       Будьте здорові!  Не кашляйте !                     
 
 
                                        
 
 
 
 
 
 
                              Журнал  Зростаємо разом / №2 / 2О09