Комунальний заклад освіти "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 1 "Ромашка" Синельниківської міської ради

 





Навчальний процес

    Педагогічний колектив закладу дошкільної освіти № 1 "Ромашка" загального розвитку втілює у життя державну політику в галузі освіти. Управлінська діяльність адміністрації закладу спрямована на забезпечення гарантованого права громадян на отримання дітьми дошкільної освіти.

    Організація освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі у 2018/2019 навчальному році буде здійснюватися відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Базового компоненту дошкільної освіти, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом МОН України від 16.06.2015 № 641), Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 № 305), Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234), Гранично допус-тимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено наказом МОН України від 20.04.2015 № 446), інших нормативно-правових актів.

    У 2018-2019 навчальному році у закладі працюватимуть:

- 1 різновікова  ясельно - молодша група  (з 2 до 4 років);

- 1 різновікова  дошкільна група  (з 4 до 6 (7)років);

   Для реалізації Базового компоненту дошкільної освіти в групах раннього, молодшого, середнього та старшого дошкільного віку в використовується Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» в групі старшого дошкільного віку – Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».

   Для реалізації діяльності:

- за освітніми лініями «Особистість в соціумі»та «Мовлення дитини» використовується парціальна програма «Україна – моя Батьківщина» (програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку );

- за освітньою лінією «Особистість в соціумі» буде використовуватись програма «Вчимося жити разом» (програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років);

- за освітньою лінією «Дитина в сенсорно - пізнавальному просторі » буде використовуватись альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дошкільників «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт»;

- за освітньою лінією «Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна)» використовується парціальна програма «Радість творчості» (Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку);

- за освітньою лінією «Ознайомлення із соціумом» використовуються парціальні програми «Про себе треба знати, про себе треба дбати» (Програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей віком від трьох до шести років) та  парціальна програма «Дитина в світі дорожнього руху» (Програма  з формування основ безпечної поведінки дітей дошкільного віку під час дорожнього руху);

- за освітньою лінією «Шахи» використовується парціальна програма «Шаховими стежинами» (програма та методичний посібник з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи ).

 

Пріоритетні завдання на 2018-2019 навчальний рік
1.     Продовжувати формування сталих світоглядних орієнтирів, збагачення первинного економічного досвіду дітей дошкільного віку  засобами колективних форм взаємодії.
2.     Створити  умови для формування культури інженерного мислення дошкільників у процесі пошуково-дослідницької  діяльності.

 

                                                 Робочий навчальний план

«Дошкільного навчального закладу (ясла-садка) № 1 «Ромашка» Синельниківської міської ради

на 2018 - 2019 навчальний рік

 

 

Види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень

за віковими групами

Різновікова група

«Зернятка»

Різновікова група

«Долоньки»

Підгрупа дітей

(з 2 до 3 років)

Підгрупа дітей

(з 3 до 4 років)

Підгрупа дітей

(з 4 до 5 років)

Підгрупа дітей

(з 5 до 6 років)

Ознайомлення із соціумом

1

2

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

2

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

2

Розвиток мовлення і культури мовленнєвого спілкування

2

3

3

3

Здоров'я та фізичний розвиток

2

3

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

10

11

12

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків ( у тому числі діяльність за освітніми лініями варіативної складової  Базового компоненту, гуртки, платні послуги)

-

-

-

-

Максимальна кількість занять на тиждень

10

14

16

20

Максимально допустиме навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах)

1.4

3.5

5.3

8.3

 

  Реалізація освітньо-виховних завдань за державною та парціальними програмами здійснюється на засадах особистісно орієнтованої моделі організації  педагогічного процесу з використанням психолого – педагогічного проектування. 

   У закладі  дошкільної освіти реалізуються дві основні моделі організації освітнього процесу - спільна діяльність дорослого і дітей і самостійна діяльність  дітей.

  Реалізація освітніх завдань в рамках першої моделі - спільної діяльності дорослого і дітей - здійснюється як у вигляді безпосередньої освітньої діяльності (яка не поєднана з одночасним виконанням педагогами функцій з нагляду і догляду за дітьми), так і у вигляді освітньої діяльності, здійснюваної в ході режимних моментів ( рішення освітніх завдань пов’язане з одночасним виконанням функцій з нагляду і догляду за дітьми - ранковим прийомом дітей, прогулянкою, підготовкою до сну, організацією харчування та ін.).

  Безпосередньо освітня діяльність реалізується через організацію різних видів дитячої діяльності (ігрової, рухової, пізнавально-мовленнєвої, дослідницької, комунікативної, продуктивної, музично-художньої, трудової, читання художньої літератури) і передбачає їх інтеграцію. Побудова освітнього процесу ґрунтується на адекватних віку формах роботи з дітьми. Вибір форми здійснюється педагогами самостійно і залежить від контингенту дітей, досвіду та творчого підходу.

 

  Соціальна компетентність дошкільника – як основа розвитку дитини

    Про компетентність сьогодні багато говорять і пишуть, проте одностайності у визначенні змісту цієї категорії вітчизняними та зарубіжними психологами і педагогами дотепер немає. Але вітчизняні фахівці, оперуючи поняттям «компетентність», здебільшого мають на увазі здатність особистості розв’язувати життєві проблеми.

Поняття компетентності можна продуктивно використовувати, застосовуючи його щодо життя як цілісності, всієї життєдіяльності дитини. В такому контексті варто вживати поняття «життєва компетентність» як своєрідну інтегративну характеристику дошкільника.

Життєво компетентна дитина в різних сферах і видах життєдіяльності , в різних умовах життя здатна діяти адекватно, конструктивно, продуктивно.

Життєво компетентна дитина уміє отримувати потрібну їй інформацію, адекватно реагує на життєві події, здатна застосовувати здобуті раніше знання у нових умовах. У неї багатий для її віку особистий досвіду, вона свідомо та відповідально ставиться  до виконання різноманітних життєвих ролей.

Одиницею, яка засвідчує сформованість компетентності, є «компетентна поведінка» дошкільник – система його дій та вчинків, здійснюваних заради досягнення певної мети, доцільних та успішних.

Компетентність – інтегративна характеристика особистості дошкільника, основними показниками якої є:

  • Здатність орієнтуватися у нових умовах життя (виділяти основне і другорядне, безпечне й небезпечне);
  • Пристосовуватися (освоюватися у незнайомому, набувати нових ЗУН);
  • Впливати (реалізовувати свій потенціал, свої здібності).

Компетентний дошкільник вдало застосовує набутий досвід у нових умовах життя; адекватно оцінює різні життєві ситуації та реагує на них; поводиться помірковано та розсудливо; характеризується творчою активністю.

  Компетентною  особистістю слід вважати дитину, яка:

            -    Вміє орієнтуватися в життєвих ситуаціях;

            -    Спроможна правильно оцінити події, явища, вчинки;

            -    Здатна вибирати доцільні способи дій і вчинків;

            -   Може самостійно розв’язувати нескладні проблеми, виходячи з власного досвіду.

Соціальна компетентність -  є складовою життєвої компетентності дошкільника і характеризує його спроможність налагоджувати продуктивну взаємодію з іншими людьми, працювати в команді, запобігати конфліктам, приймати самостійні рішення, відповідати за їхні наслідки для оточення.

Поняття «соціальна компетентність» відрізняється від таких понять, як «соціальний досвід» та «обізнаність», воно означає цілеспрямованість на досягнення життєвого успіху, свідоме накопичення знань та соціального досвіду.  Отже, поняття «соціальна компетентність» певною мірою можна вживати у сенсі мудрості, досконалості; тобто єдністю розуму, інтуїції та спостережливості дитини.

Соціальну компетентність дошкільника можна вважати сформованою, якщо дитина:

    -   Володіє елементарними знаннями про соціальні явища, події, людей, взаємини, способи їх налагодження;

   -   Цінує, визначає значущість для себе всього, що пов’язано із соціальним життям, цікавиться ним;

   -   Називає словами, вербалізує основні назви, пов’язані із соціальним життям;

   -   Передає свої враження, пов’язані з  соціальними подіями та взаєминами людей, художніми образами (малює, ліпить, співає);

  -    Пов’язує соціальну активність людей і свою власну з виконанням соціально схвалюваних стандартів;

 -  Реалізує свої знання та інтереси у соціально зрілих формах поведінки;

 -  Проявляє у поведінці конструктивну творчість;

 -  Збалансовує особисті та соціальні інтереси.

Важливою складовою соціальної компетентності старшого дошкільника є розвиток його самосвідомості . У  міру своїх можливостей дитина вже починає усвідомлювати себе часткою людської спільноти, відчувати свій зв'язок з суспільством.

Дитина 5-6 років має елементарні знання про життя (його закони, правила, норми), саму себе (свої можливості, чесноти й вади, уподобання, статево-вікові відмінності), сферу людських стосунків. Зрозуміло, що життєвий досвід малюка, ще досить обмежений , перелік його умінь та життєвих досягнень обмежений. Проте саме в дошкільному віці закладаються основи  життєвої компетентності взагалі.

Виокремлюють 4 групи властивостей особистості, які визначають неповторність її соціально-психологічного світосприйняття:

  1. Перша група – властивості, які забезпечують розвиток і використання соціальних здібностей дитини (соціальна перцепція, уява, інтелект, емпатія).
  2. Друга група – властивості, що формуються в процесі взаємодії членів групи в результаті соціального впливу (конформність, довіра, почуття солідарності).
  3. Третя група – властивості пов’язані з соціальною поведінкою, позицією особистості (соціальна активність, відповідальність, готовність допомогти).
  4. Четверта група – властивості, пов’язані із загально – психологічними та соціально-психологічними особливостями (гнучкість мислення).

Типи сформованої соціальної компетентності:

  1. Гармонійний тип – прояви поведінки і діяльності цих дошкільників збалансовані, узгоджені. Чуйні, ініціюють  підтримку партнера, швидко орієнтуються у нових умовах.
  2. Гіперсоціальний тип – соціальна активність розвинена більше за власну індивідуальність. Переважає прагнення зробити «як слід, як вимагають», турботливі, опікуються інтересами інших.
  3. Демонстративний тип – активність таких дітей егоїстична, вони – індивідуалісти за своїм вибором, самовпевнені, наполегливі, командують, ніколи не підкорюють, нетовариські.
  4. Деструктивний тип – неслухняні, агресивні, заздрісні, недоброзичливі, порушують дисципліну, не виконують моральні обов’язки.

Як свідчать дані , лише п’ята частина старших дошкільників належить до гармонійного типу. Саме цю категорію дітей можна кваліфікувати як власне соціально компетентну. Представники трьох інших типів, які становлять 80% від усієї групи, характеризуються недостатньою зрілістю, а отже, й недостатньою компетентністю.